У матінки-природи є чотири пори року і вони між собою немовби влаштовують своєрідні змагання, у яких ніколи нема переможців і переможених, бо жодна з них неповторна. Одна холодна і сувора, друга сонячна і тепла, третя погожа і весела, четверта золотисто-сльотава. Всі вони відмінні між собою і улюблені нами, бо кожен з нас має свою пору року. Це тому, що природа дуже розмаїта, у неї повно нерозгаданих таємниць, її краса завжди кличе до себе, хвилює, манить дивовижними перетвореннями, гармонією краси, яка приходить кожного року з дванадцятьма місяцями.

ПОРИ РОКУ. РІК

ПОРИ РОКУ. ЧОТИРИ СЕЗОНИ

ПОРИ РОКУ ТА НАЗВИ МІСЯЦІВ

Перший місяць року — січень. Як тільки його не називають: і «сніжень», і «сніговик», і «льодовик», і «просинець», і «щипун», і «тріскун», і «січко». А ще його величають царем морозів, володарем і серцем зими, бо він найхолодніший місяць. У січні не тільки сніг січе, а ще й мороз вогнем пече. Товщає лід на річках, ростуть сніжні кучугури.

А ще кажуть, що січень відсікає прожитий рік від наступного, у січні Новий рік проганяє Старий і свариться з ним.

Із приходом січня люди частенько дивляться в небо, бо коли Місяць щербатий — весна на воду буде багата.
У січні — мороз і сонце. Мерехтять, немов алмазний пил, сніжинки. Гілочки дерев убираються в «морозяні квіти» — пухнастий іній. Берізки стоять, немов вирізьблені з найчистішого кришталю.

Ліс неначе вбрався у святковий одяг для зустрічі з Новим роком. Здавна кажуть, що «зима будує літо». А її будівельником є сніг. Чим пишніше снігове вбрання на полях, у садах, тим краще перенесуть холоднечу осінні посіви, ягідні кущі, плодові дерева. Чим більше снігу, тим більше навесні талої води, краще зволожаться поля, повноводішими будуть ріки.

Прикмети про січень: Січень — року початок, зимі — середина.
- Якщо торік січень був теплим, то в цьому буде холодним.
- Якщо січень холодний, то липень буде сухий і спекотний.
- Коли в січні березень — у березні чекай січня.
- Якщо в січні луну чутно далеко — морози будуть сильнішати.
- Галки літають у повітрі — буде снігопад.

СІЧЕНЬ

За старих часів лютий замикав рік, тому його ще називали «межень», бо він проводив межу між старим і новим роком. Сьогодні ж лютий — останній місяць матінки-зими. Та хоча він і останній, усе одно приходить до нас із сердитими вітровіями й сніжними заметілями, а звідси ще й такі його назви — «сніговій», «вітродув», і приказка: «Ну й люті заметілі під лютий полетіли».

Лютий — це також пора великих сніжних заметів, а тому він — місяць «кривих доріг». А ще лютий величають «бокогрієм», бо в цьому місяці сонечко хоч і стоїть на небі набагато вище, ніж у січні, гріє усе одно лиш один бік, другий при цьому мерзне. Саме тому й з'явилася приказка: «Лютий корові вдень бік нагріє, а вночі — ріг зіб'є».

Але яким би лютим не був цей місяць, весна вже не за горами: «Лютий зиму видуває», а «Лютневий сніг весною пахне».
Лютий — дволикий місяць: і теплом приголубить, і морозом налякає; то січнем потягне, то березнем прозирне. І все ж таки лютий — кінець зими!

Прикмети лютого- Питає лютий, чи добре взутий?
- Лютий малює, красну весну чує.
- Якщо лютий дощовий — то й весна і літо будуть такі самі.
- Лютий холодний і сухий — серпень спекотний.
- Якщо в лютому дме вітер, а інею немає — буде буревій.
- У лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.

ЛЮТИЙ

Березень-у давнину його називали березілем, соковиком, капельником, бо вже капає зі стріх і береза починає давати свій цілющий сік. Саме з оживлення берези після зимових холодів і пов’язана назва місяця, що означає наступ весни.

На березень припадає весняне рівнодення – 22 числа, коли день зрівнюється з ніччю. Для християн – це місяць Великого Посту. Завершується березень днем «теплого» Олексія – «чоловіка Божого»….В Європі й Росії березень іменують «марсом» або «мартом» на честь давньоримського бога війни Марса. Бо йде повномасштабна війна весни із зимою.

Матінка-Весна доручила своєму найстаршому сину розпочинати новий господарський рік, а зробити це йому дуже непросто, бо не всю владу над світом отримав від Лютого: Баба-Зима то снігами-хурделицею промчиться над полями, то морозами вдарить по лісах-водах. І через це Березень сердиться, а тут вже й Квітень наступає, вимагаючи свою долю влади. Та Березень зиму зламує і пробуджує природу до оновлення життя.

БЕРЕЗЕНЬ

Квітень – бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.

Для християн — це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто – Поминальний тиждень, Проводи.

…Європейська і російська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси – Афродіти (за римським варіантом – Венери).

Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого – Землю-Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. В давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього -радість на душі.

КВІТЕНЬ

Травень-назву йому дали трави, які особливо буйно ростуть у цей період. Ще його називали пісенником і громовиком. Піснями висловлювали люди свою радість із приводу розквіту зеленої природи і вшановували весняні громи, що були особливо жаданими в цьому місяці, бо з ними приходили дощі й тепло.

Був він місяцем давньоруського бога Ярила- бога весняного Сонця і весняної сили та любовної жаги. Ще мав він назву «май», що означає буяння зеленої рослинності. Навіть була в давнину у багатьох народів богиня Майя – покровителька природи…

Припадають на цей місяць видатні християнські свята -Вознесіння, Мироносна неділя, день Святого Юрія.

…Назва місяця — «май» — від імені прадавньої богині природи і Землі Майї збереглась в Європі й Росії до цього часу.

Він – наймолодший і найвродливіший син Матері-Весни. В нього закохана і ним постійно милується чарівна богиня Майя – це заради нього вона всю землю квітами-травами, а дерева цвітом вкриває, ліси соловейками затьохкує. Тому цей місяць ще називали і «Пісенником», адже окрім солов’я й інші птахи співом заливаються, а зозуля ще й «кує» людям літа. І Ярило, господар весняного Сонця, у травні найактивніше діє і турбується не лише першими посівами, а й кличе людей жити коханням, вміти любити і бути добрими батьками-матерями.

Травень завершує Весну і готує прихід своїх літніх братів.

ТРАВЕНЬ

Червень-перший літній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й черешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого місяця.

На червень припадає день літнього сонцестояння – 22 числа, коли найдовший день протистоїть найкоротшій ночі, і Сонце повертає на зиму, хоча попереду ще так багато літа.

В давнину його також називали кресником, бо кресали вогонь для запалювання купальських вогнищ. Бо в червні – день Івана Купала (за старим стилем). А також припадає велике християнське свято – Трійця або П’ятидесятниця, по-давньому, Зелені Свята, що відбувається на п’ятдесятий день після Пасхи.

…В Європі й Росії має назву «июнь», названий на честь давньоримської богині Юнони, котра була дружиною Юпітера і піклувалася шлюбом та сім’єю.

Він – зрілий чоловік, старший серед своїх літніх братів, а весняні брати – взагалі, юнаки супроти нього. Червень приходить до людей разом з Купайлом і єднає все суще на землі в Купальську ніч святим шлюбом Води і Вогню, а також закликає людей очиститись душею і тілом через молитву до Господа-Сонця, через поклоніння зоряному Небу і красному Літу.

ЧЕРВЕНЬ

Липень – цвіте липа – одне з найкорисніших і найчистіших дерев. Липовий мед, який беруть у цей час бджоли, не тільки цінний, а й цілющий; липовий цвіт – універсальний лікувальний засіб. Того, що липень дасть для здоров’я людини, вистачить на цілий рік.

Ще його називали косенем і грозовиком, бо йшла активна косовиця, а в небі так само активно гриміли громи і проходили літні грози… Для християн липень – апостольський місяць: 12 липня -день апостолів Петра і Павла, 13 липня Собор Дванадцяти апостолів, 24 липня – день рівноапостольної княгині Ольги, а 28 -рівноапостольного князя Володимира.

…Європейська та російська назва «июль» – на честь Юлія Цезаря, римського полководця, диктатора і реформатора календаря.

Середульший син богині Літа. Він – маківка літа, бо в липні-і запахи різнотрав’я, і пташині мелодії, серед яких востаннє цього року звучить пісня солов’я і кування зозулі. Крім цього, липень – найгромовитіший місяць літа, бо саме в липневі дні бог Перун найчастіше крає небо блискавицями, очищаючи світ від всього лихого, а людей надихаючи на животворчу працю і життєлюбність.

ЛИПЕНЬ

Серпень – його назва говорить сама за себе: основним знаряддям людей стає серп – приходять жнива. Тому колись називався «живцем». А ще іменували «спасівцем», бо припадає на цей місяць Спасівка-двотижневий піст перед Першою Пречистою – із 14 до 27 числа. В серпні – Перший і Другий Спас: Перший Спас, Медовий – 14 серпня, а Другий, Яблучний – 19 серпня. А також таке видатне свято, як Перша Пречиста (Успіння Матері Божої) – 28 серпня. Другий день серпня – день пророка Іллі.

…В Європі й Росії має назву «август» – за іменем давньоримського імператора Августа, котрий правив на рубежі старої й нової ер.

Наймолодший син Матері-Літа, а також найщедріший зі своїх братів- приносить людям найбагатші дари Землі-неньки. Серпневе Сонце ще вміє бути лагідним, але з кожним днем суворішає: осінній холод підкрадається серпневими ночами та інколи затримується до серпневих ранків, і чим ближче до осені – тим частіше… Від такого наступу осінньої прохолоди, очевидно, яскравіше спалахують високі серпневі зорі. Люди завжди були вдячними останньому місяцю літа за комори та засіки, наповнені багатими запасами, яких має вистачити до наступного врожаю.

СЕРПЕНЬ

Вересень – це «вересовий» місяць, на який припадає цвітіння й збирання вересу та винограду.

В цьому місяці-осіннє рівнодення: 22 числа ніч наздоганяє осінній день і розпочинає відбирати в нього сонячні секунди та хвилини… 21 вересня – Різдво Матері Божої або Друга Пречиста. А 30 вересня – свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

… В Європі й Росії – «септембр» або «сентябрь» -, що латинською мовою означає «сім», бо він був сьомим місяцем старого календарного року, який починався із березня.

Старший син Матері-Осені. Він уособлюється зрілим чоловіком з посохом, від дотиків якого всихає трава. Однак, вересневе сонце ще м’яке і лагідне, але його все частіше закривають холодні хмари та сирі тумани. Символи Вересня – павутиння Бабиного літа, журавлині ключі у високому небі при відльоті у вирій, стиглі яблука в садах і перший золотий лист на дереві.

ВЕРЕСЕНЬ

Жовтень — місяць жовтого листя. Місяць справжньої золотої осені. Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. 14 жовтня – Свята Покрова, а 9-го – день апостола-євангеліста Іоана Богослова.

…Європа і Росія називають його «октобрем» чи «октябрем», що походить від слова «окто». яке означає «вісім», бо він був восьмим місяцем давнього, дореформеного календаря.

Завершує господарський рік: один з останніх дарів Матінки-Землі – капуста – поповнює запаси на зиму. Дозволяючи помилуватись останніми квітами року, жовтень покриває землю то листом, то сніжком. А сестра Жовтня – Покрова покриває дівчат шлюбним вінцем, обручку ж дарує їм сама богиня Лада і благословляє на любов, щастя і вірність.

ЖОВТЕНЬ

Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

8 листопада – день Святого Дмитра, а перед цим -Поминальна «Дмитрова» субота. 10-го – давнє свято Параскеви-П’ятниці; 21-го-Собор архангела Михайла та інших архангелів. І Михаїл може «приїхати на білому коні». 27 листопада-день апостола Пилипа і початок Різдвяного посту.

… Його європейська або російська назва – «новембр» чи «ноябрь», що походить від латинського слова «дев’ять», бо в дореформеному календарі він був дев’ятим місяцем року.

Наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного -Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні.

ЛИСТОПАД

У народі грудень називають «стужайлом», «вітрозимом», «зимником», «мостовиком», «лютовієм». Цієї пори у відкритому полі гуляє крижаний вітер. Холодно, незатишно й у лісі, особливо вовкам та лисицям. А ось тому, у кого є тепле лігво, нірка чи гніздо, у кого повна комора запасів, у цей час комфортно й спокійно.

У грудні господарює зима. А допомагають їй і хуртовини, і метелиці, і вітри. Скрізь лежить пишна біла ковдра. Застиг дрімучий ліс. Дерева поринули в глибокий сон. Усе довкола біле-біле.

Грудень вважають найпохмурішим місяцем року. Незвичайним днем у цьому місяці є 22 грудня — день зимового сонцестояння. Двадцять другого грудня день — найкоротший, а ніч — найдовша. Цього дня настає астрономічна зима.

Із 23 грудня день починає збільшуватися, а ніч — коротшати.

До кінця року день подовжиться всього лише «на горобиний крок». Але все ж таки подовжиться! Світла буде більше, тепла — менше. Недарма кажуть: «У грудні сонце на літо, а зима на мороз».

Прикмети про грудень

- Грудень рік кінчає, зиму починає.

- Грудень землю грудить, хату студить.

- Грудень снігом замете — буде літо золоте.

- Прийшов грудень — приніс студень.

- Сніг у грудні глибокий — урожай високий.

- Якщо в грудні сніг ляже впритул до загорож — буде погане літо, а якщо залишиться проміжок — урожайне.

- Якщо в грудні шумить ліс — чекай на відлигу.

ГРУДЕНЬ

ЗАНЯТТЯ "ПОРИ РОКУ"

Мета. Вчити помічати ознаки кожної пори року. Формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного.,побаченого, почутого.
Розвивати творчі здібності, збагачувати словниковий запас. Пробуджувати у дітей естетичні почуття, розвивати їхні пізнавальні інтереси. Виховувати любов до природи, бажання словами змальовувати красу навколишнього світу.
Обладнання: Репродукції картини за темою, платівка П.І. Чайковського “Пори року”, картки, прислів’я, фарби, аркуші паперу.

Хід заняття

І. Організаційний момент.
1.Бесіда.
- Відгадайте загадку:
Гарне, добре, по всіх
Людей дивиться,
А людям на себе
Дивитись не дозволяє (Сонце).
- А що ви знаєте про сонечко?
Сонце низько чи високо,
Посила Землі уклін,
З ним проходять пори року
І приносять безліч змін.

2. Дидактична гра.

- Які пори року ви знаєте ?
- Розставте у певному чергуванні назви пір року.
(Дві команди виставляють ланцюжок із назв пір року: зима-весна-літо-осінь).
- Давайте припадаємо назви місяців кожної пори року. (Чотири дитини підписують під назвою кожної пори року відповідні назви місяців).
Січень січе, лютий лютує,
Березень плаче, квітень квітує,
Травень під ноги стелить травицю,
Червень складає сіно в копиці,
Липень медовий бджілок чарує,
Серпень чудовий булки дарує.
Вечерень трусить груші в садочку.
Жовтень готує жовту сорочку,
Йде листопад – застеля килими,
Грудень надходить – початок зими.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

- Яка пора року вам найбільше до вподоби? Чому?
- Ось бачите кожен місяць, кожна пора року приносить свої радощі і красу. Важко сказати, яка ж пора року найкраща . Сьогодні на уроці ми пригадаємо ознаки кожної пори року і спробуємо всі наші спостереження за змінами у природі відобразити на малюнку “Пори року”.

ІV. Творча робота.

Зимові зміни у природі
(Лунає музика П.І.Чайковського “Зимовий ранок”).
1. Спостереження за змінами у живій та неживій природі.
- Яку пору року нагадала ця мелодія?
- Так. Це була зима.
- Які зміни у живій природі відбуваються у цей час? Як нежива природа почувається взимку?

2. Гра “Вчись складати вірш”.

- Спробуймо розповісти про зиму віршами. Я буду починати рядочок вірша, а ви спробуєте дібрати потрібні зимові слова в риму.
А яка зима буває
Скаже той, хто добре (знає).
Чи ж вона буває ніжна?
Ні! Холодна й . (білосніжна).
Так. Холодна, вітер віє,
І від снігу все . (біліє),
В небі темна хмара висне
Іноді мороз аж . (тисне).
Чудеса на склі малює,
На річках мости . (будує)
Не прості, а льодяні,
Дуже гарні, мов . (скляні).
Під ногами сніг рипить
Звір від холоду . (тремтить)
Є хурделиця, природно
Є метелиця . (холодна).
Хуга є, і є завія,
Сонце світить, а не .(гріє).
І його частіш немає –
Хмара сонце . (закриває).
3. Малювання зимового пейзажу
– Давайте намалюємо першу частину нашої картини “Зима”.
(На дошці вчитель одночасно з дітьми малює зимове дерево, білого зайця, сніжинки).
Весняні зміни у природі.
(Лунає музика П.І. Чайковського)
4. Спостереження за змінами у живій та неживій природі.
Радіють береги:
Розтанули сніги!
На схилах річкових
Струмки дзвенять, мов сміх,
Парад свій відкриває.
Лавина льодова,
Зорі наперекір
В танок пустився вир.
Десь хлопнув окунець –
Ура! Зимі кінець!
- Якій порі року присвячені ці рядки?
- Як весну зустрічає природа?

5. Конкурс “Хто знає – той відгадає”.
(Конкурс загадок про весну: діти готують свої питання заздалегідь).
6. Малювання весняного пейзажу.
– З приходом весни починає просипатися природа і повертаються птахи, деякі тварини після зимового сну, на деревах з’являються бруньки, а за ними і перші листочки.
(На дошці вчитель до свого малюнка вносить відповідні зміни, діти малюють другу частину картини).
Літні зміни у природі.
(Лунає музика П.І. Чайковського “Пісня жайворонка”).

7. Спостереження за змінами у живій та неживій природі.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти
Все зелене, молоде,
За весною літо йде.
- Пригадайте своє найяскравіше враження від літа.
- Що в цей час відбувається у природі?
(Приказки та прислів’я про літо: дати картки, на яких записані початок або кінець фрази, завдання учнів – знайти “свою пару”):

Літній день рік .(годує).
Люди раді літу, бджоли . (раді цвіту).
Не проси у Бога літа довгого . ( а проси літа теплого).
У червні на полі густо, а .(у коморі пусто).
Чоло липень і серпень не доварять, . (того вересень не досмалить).
Літо дає коріння, . (а осінь – насіння).
Що влітку вродиться, .(то взимку згодиться).

9. Малювання літнього пейзажу
(На дошці вчитель до свого малюнка вносить відповідні зміни, діти малюють третю частину картину).
Осінні зміни у природі
(Лунає музика П.І.Чайковського).

10. Спостереження за змінами у живій та неживій природі.

Коли вона загляне в сад.
Наллється соком виноград.
І кислі яблука “Ранет”
Солодкі стануть, наче мед.
Як промандрує по гаях,
З червоним пензликом в руках, -
Все розмалює на путі,
Дерева стануть золоті!
- Як ви гадаєте, що це за гостя така?
- Які ще ознаки осені ви спостерігали у природі?

11. Конкурс на кращого декламатора.
(Вірші про осінь діти готують або заздалегідь, або дітям пропонується пригадати ті з них, що вивчалися на уроках і на годинах позакласного читання).

12. Малювання осіннього пейзажу.
(На дошці вчитель до свого малюнка вносить відповідні зміни, діти малюють останню частину картини.

V. Закріплення знань учнів
1. Повторення назв пір року.
- Перевіримо вашу уважність. У моїх загадках сховалися різні пори року – відгадайте їх.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі
Поля причепурила –
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Бабуся чепурна? (Зима)
Зійшли сніги, шумить вода,
Земля вже квіти викида,
Буяє травичка молода,
Все мертве оживає,
Коли, діти, це буває? (Навесні)
Сонце пече, липа цвіте
Вишня поспіває – коли це буває? (Влітку)
У південний край землі
Відлітають журавлі.
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок. (Осінь).